Вівторок, 23 травня, 2017
Білоцерківська Єпархія | Українська Православна Церква
   
Розмір шрифту
Цитати

Не в силі Бог, а в правді. (Св. благ. кн. Олександр Невський)

Не в силі Бог, а в правді. (Св. благ. кн. Олександр Невський)

Календар богослужінь

Календар богослужінь у Спасо-Преображенському кафедральному соборі

на липень

 

30/1   липня

ст.ст. 18   червня

сб/нд

Неділя 4-та після П’ятидесятниці.

1/2   липня

ст.ст. 19   червня

нд/пн

Полієлейна

Ап. Іуди,

брата Господнього

2/3   липня

ст.ст. 20   червня

пн/вт

Вседнєвна

Сщмч. Мефодія,

єпископа Патарського

3/4   липня

ст.ст. 21   червня

вт/ср

Вседнєвна

Мч. Іуліана Тарсійського

4/5   липня

ст.ст. 22   червня

ср/чт

Вседнєвна

Сщмч. Євсевія,

єпископа Самосатського

5/6 липня

ст.ст. 23 червня

чт/пт

Полієлейна

Володимирської ікони Божої Матері

6/7   липня

ст.ст. 24 червня

пт/сб

Бденіє

Різдво Іоанна Хрестителя

7/8   липня

ст.ст. 25   червня

сб/нд

Неділя 5-та після П’ятидесятниці.

8/9   липня

ст.ст. 26   червня

нд/пн

Полієлейна

Тихвинської ікони Божої Матері

9/10   липня

ст.ст. 27   червня

пн/вт

Вседнєвна

Прп. Сампсона странноприїмця

10/11   липня

ст.ст. 28   червня

вт/ср

Полієлейна

Преп. Сергія і Германа, Валаамських

11/12     липня

ст.ст.   29 червня ср/чт

Бденіє

Апп. Петра і Павла

12/13 липня

ст.ст. 30 червня

чт/пт

Полієлейна

Собор 12-ти апостолів

13/14   липня

ст.ст. 1 липня

пт/сб

Шестирічна

Святих безсрібників Косьми і Даміана

14/15   липня

ст.ст. 2     липня

сб/нд

Неділя 6-та після П’ятидесятниці.

Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні

15/16   липня

ст.ст. 3     липня

нд/пн

Вседнєвна

Мч. Якінфа

16/17   липня

ст.ст. 4     липня

пн/вт

Полієлейна

Свв. Царствених мучеників

17/18   липня

ст.ст. 5     липня

вт/ср

Полієлейна

Прп. Сергія Радонезького

18/19   липня

ст.ст. 6     липня

ср/чт

Вседнєвна

Прп. Сисоя Великого

19/20 липня

ст.ст. 7   липня

чт/пт

Вседнєвна

Прп. Фоми

20/21   липня

ст.ст. 8 липня

пт/сб

Бденіє без літії

Казанської ікони Божої Матері

21/22   липня

ст.ст. 9 липня

сб/нд

Неділя 7-ма після П’ятидесятниці.

22/23   липня

ст.ст. 10 липня

нд/пн

Полієлейна

Прп. Антонія Печерського

23/24   липня

ст.ст. 11 липня

пн/вт

Полієлейна

Рівноап. кн. Ольги 

24/25   липня

ст.ст. 12 липня

вт/ср

Полієлейна

Мчч. Феодора варяга і сина його Іоанна

25/26   липня

ст.ст. 13     липня

ср/чт

Шестирічна

Собор Архангела Гавриїла

26/27 липня

ст.ст. 14   липня

чт/пт

Шестирічна

Ап. від 70-ти Акили

27/28   липня

ст.ст. 15 липня

пт/сб

Бденіє  

Рівноапостольного кн. Володимира

Богослужіння

Порядок церковних служб у Спасо-Преображенському кафедральному соборі

 

У будні дні:

 

7.00 - полуночниця;

7.30 - Божественна літургія;

16.30 - вечірнє богослужіння.

 

У недільні та святкові дні:

 

6.40 - рання Божественна літургія;

9.30 - пізня Божественна літургія;

16.30 - вечірнє богослужіння.

 

 

УВАГА

Кожної п’ятниці о 17.30 у Свято-Миколаївському храмі, що за кафедральним собором, проводяться катехізаторські курси (бесіда) для тих, хто братиме участь у Таїнствах Хрещення та Вінчання.  

Святині
Святині Спасо-Преображенського кафедрального собору

 

 
 Ікона Святої Трiйцi "БІЛОЦЕРКІВСЬКА"
 
 Хрест із часткою каменя зі святої Голгофи
 
 Ікона святителя Миколая Чудотворця
 
 Ковчежець з часткою мощів святого великомученика Георгія Побідоносця. (Переданий в дар Білоцерківській єпархії Преосвященним Єлисеєм, єпископом Бердянським і Приморським)
 
 Ковчежець з часткою мощів преподобної Єфросінії Полоцької. (Переданий в дар Білоцерківській єпархії Високопреосвященнішим Філаретом, митрополитом Мінським і Слуцьким, Патріаршим Екзархом всієї Білорусі)

Історія
Історія Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Біла Церква
  Будівництво Спасо-Преображенського собору у місті Біла Церква пов’язано з іменем православної поміщиці Олександри Василівни Браницької. На схилі літ «графиня-храмоздательница», як її називають архівні документи, дала обітницю спорудити 12 православних храмів.


До спорудження Преображенського храму мала відношення і ще одна відома на той час особа – митрополит Київський і Галицький Євгеній (Болховітінов). На його ім'я у 1833 р. надійшло звернення повіреного О. Браницької, в якому графиня просила благословення на будівництво кам’яного храму в Білій Церкві. Згідно поданого прохання, у храмі мало бути три престоли: головний – на честь Спасителя, а два інших – на честь святителя Миколая та благовірного князя Олександра Невського. Церкву графиня бралася побудувати виключно за власні кошти.
Архієрейська резолюція на прохання була накладена майже відразу і мала незвично лаконічну форму: ''Заготовить храмоздательную грамоту". Разом з цим, благочинному священику з с. Гребінок Євстафію Дурдуковському було видано розпорядження "соборне по чиноположению освятить место для храма". І весною 1833 р. о. Євстафієм було освячено місце на Соборному майдані, а після цього розпочато будівельні роботи.

 

  Будівництво храму тривало шість років – як для того часу, це зовсім незначний термін. Швидкість спорудження, очевидно, залежала від того, що воно відбувалося на очах у графині-меценатки і було в основному завершено ще за її життя.
Новозбудований Спасо-Преображенський храм було освячено 24 вересня 1839 р. митрополитом Київським і Галицьким Філаретом (Амфітеатровим).
Одним із найвідоміших настоятелів Спасо-Преображенського храму з 1851 по 1860 рік був протоієрей Петро Гаврилович Лебединцев. Священнослужитель був знаним на всю Росію вченим-істориком, етнографом, краєзнавцем, членом багатьох наукових товариств, засновником часописів і навчальних закладів, автором багатьох проектів реформ церковного життя на Київщині.  За плідну діяльність о. Петро мав найбільше нагород серед священиків Київщини XIX ст. Нагороджений кількома державними орденами – св. Анни III та II ступенів, св. Володимира IV ступеня. Він листувався зі вселенськими патріархами, отримував нагороди від іноземних королів.
Протоієрей Петро Лебединцев, будучи настоятелем Преображенського храму, став засновником першої в Російській імперії мережі парафіяльних шкіл, та доклав чимало зусиль для процвітання ввіреного йому храму.
Згідно майнового опису 1852 р., Преображенський храм був найбагатшим у Надроссі в плані забезпечення церковними речами. У ньому знаходилося 93 ікони, 18 Євангелій, 51 лампада, 24 підсвічники, 16 аналоїв, 16 потирів, 8 дискосів, 9 звіздиць, 11 напрестольних хрестів, 8 кадил, 6 гробниць, 4 дароносці, 6 ковшиків, 3 плащаниці та багато іншого.  Найбільшою святинею Преображенської церкви була частка Животворящого Хреста.
У храмі знаходилося і багато богослужбових книг, деякі з них були цінними зразками стародавнього друкарського мистецтва. Так, у 1852 р. тут зберігалося Євангеліє, видане у Вільно в 1600 р.; Євангеліє в червоному оксамиті у срібній визолоченій оправі, видане у Львові в 1636 р. і подароване наступного року Павлом Шкридловичем одному з храмів.
  Коли в Преображенський парафії не ставало настоятеля, то київським митрополитам доводилося певний час вибирати найдостойнішого пастиря серед багатьох бажаючих для єдиного в митрополії першокласного храму. Саме в такі "перехідні" часи благоустрій Преображенської церкви дещо занепадав.
Коли в Преображенський парафії не ставало настоятеля, то київським митрополитам доводилося певний час вибирати найдостойнішого пастиря серед багатьох бажаючих для єдиного в митрополії першокласного храму. Саме в такі "перехідні" часи благоустрій Преображенської церкви дещо занепадав.
Недоліком храму довгий час залишалося те, що у ньому було дуже холодно взимку. Настоятель о. Федір Ганкевич повідомив митрополиту, що в Преображенській церкві "стены в зимнее время делаются чрезвычайно холодними, от них-то, а еще более от сквозного ветра, проникающего чрез окна и двери, в этой церкви бывает так холодно, что прихожане в зимнее время с трудностию посещают ее во время богослужений, а  интеллигентные из них даже редко в церкви во время холода бывают".
Відповідно, у 1884-1887 р. розгорнулася робота по встановленню в храмі подвійних вікон і дверей, які були зроблені "прочно и красиво", а на початку XX ст. в Преображенський церкві були встановлені ще й калориферні обігрівачі.
Практично кожен настоятель Преображенської церкви залишив по собі спадщину добрих справ, що примножували добробут білоцерківської святині.
 Радянський режим приніс до храму Преображення Господнього "мерзость запустения". За часи комуністичного режиму чимало святинь ставали в кращому випадку музейними експонатами, а в гіршому – предметом переплавки і продажу для покриття більшовицьких "перегинів" у політиці. З храму на смітник було викинуто поховання графині Олександри Василівни Браницької – засновниці цієї церкви. Було конфісковано і земельні володіння храму (143 десятини), які були найбільшими серед церковних наділів Надросся.
У 1922 р. з Преображенського собору були вилучені (нібито на потреби голодуючих) всі богослужбові речі, вироблені з дорогоцінних металів.
Собор було зачинено. Пізніше в ньому відкрили архів НКВС. Силові структури приступили до фізичного винищення духовенства: у 1938 р. в Білій Церкві серед цілого ряду пастирів було розстріляно і о. Олександра Рудського, який довгий час був настоятелем Преображенського храму.
На початку Великої Вітчизняної собор був понівечений бомбардуванням: згоріли архівні матеріали, але могутні стіни споруди витримали натиск вогню. В часи війни собор став діяти, однак, після передачі його новоствореній УАПЦ, мирян сюди навідувалося небагато. 
У 1944 р., вже після деякого пом'якшення атеїстичного терору в роки війни, віруючі міста зуміли повернути святиню Православній Церкві. Парафіяльний храм діяв до 1962 р.
В подальшому атеїстична влада, вдавано піклуючись про безпеку віруючих, знову закрила собор під приводом нібито аварійності приміщення. Незважаючи на статус пам'ятки архітектури, храм у 70-х рр. XXст. було віддано Білоцерківському ДСТ "Авангард", який влаштував у святині боксерську залу. Лише в липні 1989 р. Преображенський храм було повернуто православним християнам міста.
Настоятелем храму було призначено протоієрея Іллю Кравченка, який розпочав реставрацію занедбаного приміщення собору.
З 1994 року храм став головною святинею новоутвореної Білоцерківської єпархії – Спасо-Преображенським кафедральним собором.
Першим єпископом на Білоцерківську кафедру було призначено Преосвященнішого єпископа Серафима (Залізницього),  під керівництвом якого храм повністю відродився: проведено зовнішній та внутрішній ремонти, встановлено новий іконостас, зроблено настінні розписи храму.
З 31 травня 2007 року рішенням Священного Синоду УПЦ на Білоцерківську кафедру призначений  Високопреосвященніший архієпископ Митрофан (Юрчук), під керівництвом якого продовжується відродження центрального храму єпархії – Спасо-Преображенського кафедрального собору. У храмі встановлено систему озвучення, оновлено приділ на честь преподобного Серафима Саровського, закуплено нове церковне начиння, реконструйовано соборну ризницю, облагороджено церковне подвір’я.
Собор переживає часи свого нового розквіту. 
 
 
 
  
 
   
 
    
   

Баннери

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru


06904


Иоанн. Сайт для ищущих...

Монастыри и храмы УПЦ

Контакти

Єпархіальне управління
м. Біла Церква, вул. Гагаріна,12
тел. (04563) 9-15-49
e-mail: bc.diocese@i.ua

Вхід для користувачів