В дев`яностих роках минулого століття почало відновлюватися духовно-релігійне парафіяльне життя Кагарличчини. До цього часу діяло лише дві парафії на весь район: у м. Ржищеві і с. Кадомка (з 1992 р. відійшла у Філаретівський розкол). У 1989 р. зареєстровано громаду і відкрито древній храм в с. Слобода. Село Слобода розташоване за 6 кілометрів від районного центру та за 80 км. від Києва. Населення – 1714 чоловік.

У центрі села на майдані знаходиться однокупольна однопрестольна церква Успіння Святої Анни. Споруда цегляна, оштукатурена, увінчана напівсферичним куполом на циліндричному барабані. Церква має цінність, як приклад класичної типової споруди, є пам’яткою архітектури середини ХІХ століття.За переказами село Слобода засноване на початку ХVІ століття. Перша письмова згадка про нього належить до 1793 року. В XVІІІ столітті в центрі села була невелика дерев’яна церква святої Анни, коротка згадка про яку є в “описании визита Каневского деканата” за 1792 рік.

На початку ХІХ століття стара дерев’яна церква згоріла. Селяни села виступили із клопотанням про побудову нової церкви.Генерал-майор Андрій Андрійович Трощинський звертається в Київську губернську будівельну комісію з проханням про дозвіл будівництва за власні кошти кам’яної церкви. В 40-х роках ХІХ століття були розпочаті будівельні роботи. Будувалася церква Успіня святої Анни по типовому проекту архітектора Михайлова.План церкви за проектом – це рівнокінцевий хрест з трьох сторін, західний, східний та південний кінці якого є п’ятиступінчасті східці. На західному, південному та північному фасадах дверні отвори, на східному фасаді таких же розмірів, як дверні отвори – ніша. Центральний барабан споруджений на чотирьох підпорних арках і парусах між ними, які опираються на розвинуті перерізи стін “ гілок хреста”. Дзвіницю передбачалося побудувати як самостійну споруду. Стильове вирішення фасаду характерне для пізнього класицизму. Він декорований ростовками, пілястрами, нішами, горизонтальними тягами. В липні 1852 року за дорученням Митрополита Київського Філарета вікарій Київської єпархії єпископ Чигиринський Аполлінарій “... отправился в Слободу Кагарлыкскую для освещения нововыстроеной там церкви в память Успения святой Анны и в шестой день помянутого июля церковь оная мною по чиноположению освящена”. Генерал-майор і кавалер Андрій Андрійович Трощинський пожертвував на церкву святої Анни 30 тисяч рублів. Іконостас різний, в кольорі, з позолотою. На ньому – царські врата з такою ж самою оздобою. Ікон всі писаних – 19. За престолом – ікона Воскресіння Христового, по боках іконостасу – дві ікони: Святитель Митрофан і Хрещення Святої Ольги. Жертовник слюсарної роботи. Дзвонів два: один в 41 пуд, другий – в 14 пудів. Дзвіниця кам’яна, незакінчена. Всі ці речі зроблені коштом генерал-майора Андрія Трощинського на суму: приміщення церкви – 26 тисяч сріблом, внутрішнє оздоблення, культові речі та іконостас – на суму 4 тисячі рублів. Всього пожертвувань – на суму 30 тисяч рублів. На час освячення церкви власником Кагарлицького маєтку став син Андрія Андрійовича Трощинський Дмитро Андрійович.

Після смерті А.А. Трощинського в 1851році всі будівельні роботи були припинені. Кам’яна дзвіниця при церкві Успіня Святої Анни так і залишилася недобудованою.Маєток “Кагарлицький ключ” був проданий за борги поміщикам М’ясниковим за 1 млн. 300 тисяч рублів. Небагаті поміщики М’ясникові були не в змозі побудувати дзвіницю і з 1868 року будівельні роботи як дзвіниці, так і поряд розміщеної одноповерхової будови, яку планувалося використати як церковноприходське училище і житло священика почали будуватися за рахунок казни Київської Духовної Консисторії.На початку ХХ століття дзвіниця була зруйнована. В роки радянської влади церква була закрита. В ній був облаштований склад. Іконостас та інші цінності були пограбовані.

У 1987 році розпочалися реставраційні роботи, які закінчилися в 1990 році.На добровільні пожертвування в 2002 році була побудована дзвіниця.Церква святих Якима і Анни – кам’яна, однокупольна, хрестова в плані, на місці перетину гілок хреста – високий циліндричний барабан з восьма віконними отворами.Барабан церкви увінчує напівсферичний купол покритий оцинкованим залізом. Фасади завершені трикутними фронтонами, на західному, північному, східному і південних фасадах великі напікулясті вікна. На східному фасаді дверний отвір, зображений у вигляді прямокутної ніші, з правого і лівого боку якого знаходяться пілястри. Значну роль в образі фасадів грають ніші, прямокутної форми на першому поверсі і з криволінійною перемичкою на другому поверсі. Церква відзначається стрункими пропорціями.Вона є пам’яткою архітектури ХІХ століття, і є характерним прикладом споруд стилю пізнього класицизму і відзначається високим рівнем художньої і технічної майстерності.

 

Настоятель - протоієрей Феодор Кобиляцький 

    7 вересня 2007 року Високопреосвященнійший Митрофан, архієпископ Білоцерківський і Богуславський звершив чин освячення теплого храму в честь святителя Петра Могили, митрополита Київського.

Церква в селах Горохуватка та Іванівка була зруйнована за радянських часів. У 1995 році на прохання віруючих мешканців села для потреб релігійної громади надали приміщення колишнього фельдшерсько-акушерського пункту. Церква, яку облаштували в цьому приміщенні, була освячена на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Перша літургія була відслужена 2 листопада 1995 року.

На даний час церква знаходиться у стані реконструкції.