Понеділок, 18 грудня, 2017
Білоцерківська Єпархія | Українська Православна Церква
   
Розмір шрифту
Цитати

Роль жінки в православній родині. (Виступ вчителя ЗОШ №4 у м. Білій Церкві Ляшенко Олени Володимирівни на "Юр'ївському вечорі")

Найвищі дари Духа Святого - це Віра, Надія і Любов. Любов є найвищою з усіх Божих чеснот, тому в основі християнської моралі лежить любов, яка є відповіддю людини на любов Господа до нас, своїх творінь. Любов Бога до людей стала спонукою Хресного подвигу Ісуса Христа, і з цього ми виводимо смисл людської любові: це вмерти для себе і жити для іншого. Тому любов стає центром християнського життя, бо всяка любов - від Бога і до Бога.

Людина знає любов батьківську і синівську - любов батьків до дітей і любов дітей до своїх батьків. Відома нам щира і безкорислива любов до друзів, приятелів, рідних і добре знайомих людей. Доступна людині і жертовна любов до рідного народу, Вітчизни, до Христової Церкви. Особливе місце в людському житті займає подружня любов, з якої народжується кожна людина, та завдяки якій продовжується рід людський.

Християнське подружнє життя освячується в таїнстві Вінчання, котре означає, що з цього моменту, чоловік і жінка відповідають один за одного і за своїх майбутніх дітей не лише перед собою, а й перед Господом. Родина - це домашня Церква, в якій всі члени сім’ї служать Господу, кожен, виконуючи свої обов’язки: батьки піклуючись і навчаючи, а діти - допомагаючи і навчаючись. Характер відносин - любов, взаємоповага, прощення, послух. Тому християнське виховання в сім’ї засновується на Вічних Істинах, об’явлених Господом в Святому Письмі. І до цього - особистий приклад батьків в християнському ( праведному і здоровому) способі життя.

Сім’я, родина допомагає людині здолати життєві негаразди, уникнути самотності, мати добрий притулок і допомогу в похилому віці, хворобі чи старості, та змогу спокійно перейти до іншого світу по завершенню свого земного шляху, а також мати надію на добру посмертну пам’ять про себе, на постійну молитву за спокій душі. Так сім’я опікується кожним з нас від першого до останнього дня.

Особлива роль у вихованні дітей, у формуванні характеру кожної дитини, її особистісних рис належить жінці. Одними з найбільш поширених і видатних чеснот українців є побратимство між чоловіками і шанування жінки, матері, дружини.

Невід’ємне право кожної жінки - це залишатись жінкою і бути по жіночому щасливою. Найвища чеснота жінки - вірність. Вірна дружина, яка не порушує клятви, даної своєму чоловікові. Вірна дружина є половиною чоловіка. Вірна дружина - кращий друг чоловіка. Вірна дружина приносить з собою в будинок умиротворення, добро і процвітання. Безкористя - це основа сімейного життя для процвітання сім'ї. Збереження доброти у родині є обов'язком жінки.

Духовна вірність Богові, родинна вірність батьківським традиціям, шлюбна вірність чоловікові і материнська вірність дітям - чотири підвалини, на яких тримається жіноча честь та її добра слава.

Жінка займає в сім'ї вирішальне положення - вона робить сім'ю або щасливою, або нещасною. Жінка, мати - вона хранителька домашнього очага, помічник чоловіка. Від неї залежить здоров’я родини ( фізичне і духовне). Потрібно не тільки вміти смачно і корисно нагодувати, навести порядок у домівці. Насамперед жінка, мати має стати взірцем духовного життя. Народжуючись, дитина з молоком матері має всмоктати віру та любов до Господа.

Якщо ж поглянути на нашу сучасність крізь призму православного життя, не може не вразити наскільки далеким від норми є наше життя. Поняття пристойності, авторитету, ввічливості - все різко змінило свою сутність. З’явилась внутрішня спустошеність, бездуховність.

Якщо лише говорити про моральність, духовність, про віру, любов до Господа і не підкріплювати вчинками... Це все одно - як будівля без фундаменту. Людство без віри приймає ідею про те, що життя закінчується зі смертю, а тому починає користуватись гаслами: « Бога нет - суда не будет», «Жизнь дана один раз и поэтому ее нужно прожить так, чтобьі не бьіло мучительно больно...», «Если нельзя, но очень хочется - то можно...»

Батьки повинні вдвох рухатися у направленні духовної мети.

Якщо сім'я сама по собі не рухається в цьому напрямку, то виконання обов'язків такої сім'ї є марною тратою часу, тому що єдине, чого вони домагаються, виконуючи один перед одним свої обов'язки, це благополуччя матеріальне, яке з'являється у них в сім'ї.

Але, маючи це благополуччя і не прагнучи до більш високих цілей, люди втрачають головне - віру. Таким людям нічого не цікаво, вони живуть тільки для себе, собі на втіху, і не хочуть допомагати ближнім, не хочуть служити Богові, не хочуть займатися самоудосконаленням. Врешті-решт їм набридне виконувати свої обов'язки один перед одним, тому що насправді сім'я - це осередок духовного прогресу. Сім'я призначена для духовного розвитку усіх її членів і вирішальне місце належить жінці, матері.

Століттями переважну більшість дітей виховувала народна педагогіка, яка включала в себе благочестиві оповіді мами, моменти з життя святих, а також присвячені їм духовні псалми, перекази. За приклад Богоматері, преподобних, мучеників.

Протягом панування в нашій державі атеїзму провадилось «вимивання» із свідомості багатьох поколінь цих благочестивих образів. Справу завершує через телебачення «культурна» агресія Заходу. Тепер дитяча уява живиться образами ніндзя, мутантів, телепузиків, зоряних прибульців і ще хтозна кого.

Євангельський ідеал життя святих у них у презирстві. Манеру поведінки своїх улюбленців - ось, що копіюють вони. У своєму житті телеглядачі самі стають артистами: замість щирої, природної сердечності починають грати різні ролі, залежно від оточення. Але які ролі: коханок і гангстерів! Телевізор підняв в очах людей престиж блудниць і вбивць, для багатьох школярів їх життя - мрія.

Якщо мати з пелюшок читає дитині Євангеліє, житія святих та ще й сама є прикладом послуху, терпимості, всіх людських чеснот, то чи можемо стверджувати, що вона виростить неслухняних, невихованих дітей. Звичайно вплив зі сторони теж має місце, але ж, на мою думку, найголовніше у вихованні дає сім’я. Як казав Серафим Саровський: «Спасайся сам, і ті, що поряд теж спасуться.» На кого мріє стати схожою дівчинка, чиї манери і поведінку вона копіює? Мами...

Яку дружину буде шукати син? Схожу на маму. Так само як донька шукатиме в чоловікові схожого на тата. Ми говоримо зараз про благочестиву сім’ю, де мати є взірцем людських чеснот і духовного життя. Де не забувають день починати і закінчувати з молитви, будь яку справу починати з благословення, де читається Святе Письмо та житія святих, де у свята на неділю ходять у храм помолитися всією родиною, їздять у паломницькі поїздки разом, не судять, не глузують, поважають і люблять один одного, де при дітях ніколи не з’ясовують відношень, живуть в усьому покладаючись на Господа, не забувають творити діла милосердя...  такою повинна бути справжня православна сім’я.

У вихованні підростаючого покоління не можна допустити, щоб молодь одночасно пізнала добро і зло, вважаючи, що в майбутньому з часом добро переможе, а зло втратить свій вплив. Зло росте швидше, ніж добро. Священне Письмо наголошує на тому, що набагато краще і безболісніше в серцях молодих людей відразу сіяти чисте і добре насіння, ніж потім виривати бур’ян. Враження, які зробили слід у юному серці й свідомості, стерти дуже важко.

Потрібно розбудити в серцях молоді бажання стати кращими, усвідомлення того, що добро мусить бути непримиримим до зла.

В цьому й полягає завдання сім’ї, в якій закладається фундамент майбутньої особистості, сіються зерна в незайманий грунт дитячої свідомості. Згадаймо Я.А. Коменського, який у структурі освіти виділяв «материнську школу». Те, що сім’я закладе в дитину до шести років, - понесе вона на протязі всього свого життя. Тому пріоритет родинного виховання, порівняно з усіма іншими виховними ланками - незаперечний.

Сьогодні нам потрібне не просто звернення до християнства, а повернення до православних духовних коренів в процесі навчання і виховання дітей і молоді.

Морально-духовне православне виховання молоді закладе основи майбутнього благополуччя кожної особистості і держави в цілому.

Хочеться закінчити виступ на ліричній ноті і згадати слова з пісню «Де згода в сімействі»:

Де згода в сімействі, там мир і тишина,

Блаженні там люди, блаженна сторона, їх Бог благословляє, добро їм посилає І з ними ввік живе, і щастя їм дає.

 

Де згоди немає, там мир не царить,

Там Бог не вітає, добро їм не дарить.

Руйнуються пожитки, добро їх, їхні дітки,

Все марно пропаде... все марно пропаде...

Пошли нам, Боже, згоду, і мира Твій покров,

Щоб жити в Твоїй волі, і щиру дай любов!

Пошли нам щастя й долю, щоб жити в Твоїй волі,
Ти нас благослови! Ти нас благослови!

 

 

Баннери

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru


06904


Иоанн. Сайт для ищущих...

Монастыри и храмы УПЦ

Контакти

Єпархіальне управління
м. Біла Церква, вул. Гагаріна,12
тел. (04563) 9-15-49
e-mail: bc.diocese@i.ua

Вхід для користувачів