Неділя, 30 квітня, 2017
Білоцерківська Єпархія | Українська Православна Церква
   
Розмір шрифту
Цитати

Таращанське благочиння

blagochiniy

Благочинний - протоієрей Сергій КозюкTaraschanskoe_blagochynye

Благочиння налічує 22 приходи,у яких несуть послух 15 священиків і 1 диякон. У благочинні в с. Кислівка діє жіночий монастир на честь Святих Царствених Мучеників. Настоятель – ігумен Трифон (Зінченко).
У благочинні діє дві недільні школи.

 

 

 

Храм на честь св. мчч. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії м. Тараща

В 2007 році таращанський підприємець Петро Юзефович Пасічнюк подарував Православній церкві великий недобудований триповерховий будинок. Він розташований в парковій зоні центральної частини міста, недалеко від ринку й старого цвинтаря. З благословення архієпископа Білоцерківського і Богуславського Митрофана, приміщення передали для використання раніше відкритому приходу на честь мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. 

На даний час у приміщенні проводяться будівельні роботи.

З відкриттям в с. Кислівка жіночого монастиря на честь свв. Царствених мучеників  храм на честь мучениць Віри, Надії, Любові та Софії з прилеглою до нього територією став подвор'ям обителі.

Настоятель храму - архімандрит Трифон (Зінченко).

 Храм святих первоверховних апостолів Петра і Павла м. Тараща

Церковна громада храму святих первоверховних апостолів Петра і Павла м. Тараща була організована в липні 2002 р. Прихід знаходився  в дуже живописному місці біля соснового лісу в мікрорайоні Лиса гора. Завдяки зібраним коштам, громада придбала будинок з присадибною ділянкою. Будинок переобладнали для проведення богослужінь, придбали службову літературу і церковне начиння. Перша літургія у храмі була відслужена восени в 2002 р. 

Наприкінці жовтня 2003 р. єпископ Білоцерківський і Богуславський Серафим освятив  місце під будівництво храму. 

На даний час храм знаходиться на стадії будівництва.

Настоятель - протоієрей Володимир Бондаренко.

 Cвято-Воскресенський храм с. Кислівка

У селі Кислівка з XVIII століття існувала церква на честь ікони Божої Матері «Життєдайне джерело», однак під час Великої Вітчизняної війни вона була зруйнована. 

Діяльність православної церковної громади відновилася лише в 1994 році. Місце для будівництва нової церкви виділили на Церковній горі неподалік від колишньої церкви. Спочатку богослужіння стали робити в пристосованому приміщенні магазина. 

На початку 1995 року була проведена розбивка фундаменту, виритий котлован для храму. Однак, за відсутності коштів, будівництво храму було призупинене. Згодом був закладений і освячений фундамент нового храму. На місці закладеного фундаменту встановили дерев'яний хрест. 

На місці , відведеному під будівництво храму, була об лаштована тимчасова церква, у якій стали проходити богослужіння. У 2000 році розпочалося будівництво житлового корпусу. 

Оскільки для зведення храму на закладеному фундаменті засобів не вистачало то у 2003 році при житловому корпусі побудували невеликий храм на честь ікони Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних радість», урочисте освячення якого відбулося 30 жовтня. 

У 2006 році на закладеному фундаменті був збудований перший поверх Свято-Воскресенского храму. 

На даний час на церковній території триває будівництво храму, житлових і господарських приміщень.

Настоятель - архімандрит Трифон (Зінченко).

 Храм Різдва Богородиці с. Ківшовата

Храм Різдва Богородиці с. Ківшовата був будований у 1865 році місцевим землевласником графом Йосифом Млодецьким за благословенням митрополита Київського і Галицького Філарета (Амфітеатрові), замість старої дерев’яної церкви, будівництво якої датується 1750 роком. 

У 1936 році храм був напівзруйнований радянською владою і перетворений у колгоспну комору. Однак у 1944 року храм знову відкрили, і в ньому відновились богослужіння. 

Повна відбудова храму у його первинних розмірах розпочалась у 1997 році за підтримки жителів села, місцевих організацій і тогочасного Голови Верховної Ради України О.О. Мороза. На сьогодні в храмі тривають оздоблювальні роботи.

Настоятель - протоієрей Станіслав Алексієнко.

 Свято-Троїцький храм с. Велика Вовнянка

Перший Свято-Троїцький храм у с. Велика Вовнянка був збудований у 1770 році. Однак у 1937 році він був зруйнований безбожниками. 

Діяльність православної громади була відновлена 2000 року, коли вперше на Свято Богоявлення Господнього була відслужена Божественна літургія. 

Пізніше, у липні 2001 року, був закладений камінь для будівництва нового храму. 

Починаючи з серпня 2004 року розпочалось активне будівництво нового храму, яке на сьогоднішній день знаходиться в стадії завершення.

Настоятель - ієрей Сергій Козюк.

 Свято-Покровський храм с. Володимирівка

За історичними відомостями, які датуються ХУІІ століттям, село Володимирівка раніше називалася Миколаївкою. Ця назва пов’язана із Миколаївським монастирем, який існував у с. Лісовичі. Церковного приходу в Миколаївці не було, її жителі були приписані до церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Лісовичах. Але, за свідченням старожилів, церква в селі існувала. Вона була дерев’яною, однокупольною, знаходилася на місці побудованого тепер Будинку культури. Ця церква була спалена в 1941 році радянськими військами під час відступу. Точна дата побудови храму не встановлена. Але, за свідченням жителів села, після зруйнування церкви була знайдена капсула, на якій була зазначена ймовірна дата закладення – 1905 рік. 

Новітня історія Свято-Покровського приходу розпочалася в 2005 році. 

На даний час власної споруди для звершення богослужіння парафія не має. Богослужіння проводяться почергово в домівках прихожан парафії.

Настоятель - ієрей Володимир Скакун.

 Свято-Успенський храм с. Кирдани

Згідно історичних даних перша каплиця в с. Кардани була побудована близько 1716 р. Коли кількість населення в селі збільшилася, то стару каплицю зруйнували і на її місті побудували новий храм. Будівництво було розпочате в 1746 році під керівництвом о. Іоанна Везерекая, священика с. Рокитне, на той час – декана (благочинного) Богуславського округу.  Через три роки храм був освячений. Церква була побудована із дубового дерева, з трьома куполами із залізними хрестами. У ній були двоє великих дверей на залізних завісах із засовами. Фундаменту під Церквою не було.  На північ ввід храму знаходилася дзвіниця. Біля храму стояв також будинок священика.  Древній храм був зруйнований безбожною владою ще до початку ІІ Світової війни. І до 1991 року в с. Кирдани храму не було. Прихожани відвідували храми села Бушево та міста Тараща.  Церковна громада на честь Успіння Пресвятої Богородиці була зареєстрована 23 січня 1991 року. З того часу розпочалося будівництво нового храму. Значну допомогу в будівництві надало місцеве сільськогосподарське підприємство. У 2001 році було проведено зовнішній ремонт храму, встановлені ворота і цементна огорожа території храму.

Настоятель - протоієрей Сергій Білоус.

 Храм Різдва Богородиці с. Лісовичі

Згідно усних переказів, у місті Самборі, де зараз знаходиться село Лісовичі, налічувалось сім церков і Миколаївський монастир. Під час набігів та знищення міста Самбора монголо-татарами дерев’яну церкву монастиря ченці розібрали і перенесли за Богуслав – під с. Хохітву, в урочище Чернечий Яр. 

Храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці, який зараз знаходиться в стадії будівництва, найймовірніше був закладений на згадку про приходську дерев’яну церкву, яка була збудована прихожанами села в 1796 році на місці попередньої дубової, що описана у візитах 1741 року Тетіївського деканату і 1746 року Богуславського. Ця церква була закрита в 1937 році, а в1938-39 рр. – зруйнована. 

У 1995 році директор місцевого господарства СП «Самбір» розпочав будівництво величезного храму. Але через складну економічну ситуацію в Україні і селі будівництво було припинено. 

На даний час у храмі споруджено тимчасовий вівтар, де і проходять богослужіння.

Храм відносится до Кислівського жіночого монастиря на честь свв. Царствених мучеників, з офіційною назвою "Свято-Миколаївський скит".

Настоятель - архімандрит Трифон (Зінченко).

 Храм Покрова Пресвятої Богородиці с.Лука

Згідно спогадів священика Ісайї Тараненка, у с. Лука була збудована п’ятикупольна дерев’яна церква, у якій до 1930 року служив священик-уніат. 

У 1935 році храм був зруйновано. Тому прихожани відремонтували хатину, пристосувавши її під храм.

Постійного священика на приході не було. Для проведення богослужіння до села приїжджали священики з навколишніх сіл. Так відбувалося до 1942 року, коли у сан священика був рукоположений Ісайя Тараненко. Священик Ісайя продовжував богослужіння до 1961 року. В 1961 році він був звільнений за штат за станом здоров’я.

У 1963 році через відсутність священика церква була закрита. Церковне майно та ікони, були перевезені в місто Тараща. 

У грудні 1994 року для здійснення богослужінь громаді було виділено приміщення будинку культури, яке на той час знаходилося в аварійному стані. Капітальний ремонт будівлі був проведений прихожанами храму. На даний час богослужіння здійснюється у ньому. 

У 2003 році виконком сільської ради виділив земельну ділянку для будівництва нового храму. У липні 2004 року єпископ Білоцерківський і Богуславський Серафим освятив місце і заложив капсулу під будівництво храму на честь Покрова Пресвятої Богородиці з приділом свв. Царствених мучеників. 

Настоятель - протоієрей Володимир Гриценко.

 Свято-Михайлівський храм с. Плоске

За давніми переказами, перша церква с. Плоске була збудована в першій половині  ХVІІ століття. Під час визвольної війни гетьман Богдан Хмельницький відвідав церкву й подарував малу Голгофу, яка перебувала в селі до початку 90-х років ХХ століття. На даний час місце перебування Голгофи невідоме. 

У першій половині ХУІІІ століття була збудована нова дерев’яна (в зруб) церква. Це була однокупольна церква на честь Архістратига Божого Михаїла. Також біля церкви була окремо збудована висока дзвіниця. На службу приходило близько 120 прихожан. Церква знаходилася в центрі села, на підвищенні, між будівлями теперішніх ясел та школи. При Михайлівській церкві діяла церковно-приходська школа. На навчання до неї приходила невелика кількість учнів. У 30-х роках минулого століття церкву пограбували і спалили. 

У 2006 році відродилася діяльність православної громади села. Зусиллями громади та за допомогою спонсорів була придбана в центрі села хатина, яку переобладнали під храм, встановили старовинний іконостас, перевезений із с. Ківшовата.

Настоятель - ієрей Іоанн Амброс.

 Свято-Михайлівський храм с. Салиха

Найдавніші відомості про храм у селі Салиха знаходяться в історика Л. Похилевича. Він говорить про те, що в 1820 році на цвинтарі була збудована каплиця, в якій служилися панахиди. Власне храм Св.. Архістратига Божого Михаїла був збудований біля 1900 р. Як розповідають старожили, він був дерев’яним, без жодного цвяха.. Священики, що служили в храмі, були переважно приїжджими. Під час німецької окупації в храмі, який до того часу вже був зачинений комуністами, був об лаштований склад зерна. 

У 1950 р. храм було повністю зруйновано, а на його місці збудовано магазин. 

У 1994 році приміщення магазину, на прохання віруючих, було передане церковній громаді, і він був переобладнаний під храм, який був освячений на честь Архістратига Божого Михаїла.

Настоятель - ієрей Сергій Наприклад.

 Храм святого Апостола і євангеліста Іоанна Богослова с. Степок

Найперша дерев’яна церква на честь святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова в с. Степок була побудована в 1788 р. Згідно штатного розкладу зачислялась до сьомого класу і мала 44 десятини землі. 

Опис майна першого храму датується 1823 роком. У ньому розповідається, що церква була однопрестольною з трьома куполами, на яких стояли пофарбовані металеві хрести. Храм був збудований місцевими прихожанами. Прикрасою церкви був величний різьблений іконостас. На престолі лежав антимінс, освячений Київським митрополитом Самуїлом у1794 р. На престолі знаходилось коштовне Євангеліє, обкладене жовтою міддю із зображенням Воскресіння Господнього та чотирьох Євангелістів. Неподалік стояв жертовник, іконописом прикрашений. На горньому місці стояло дві великі ікони Спасителя і Святого Миколая Чудотворця, пожертвуванні прихожанами, та дві плащаниці. 

Храм було обгороджено дерев’яним частоколом. На подвір’ї височіла дзвіниця, на якій висіло чотири дзвони (найбільший важив сорок вісім кілограмів). У 1836 р. храм було відремонтовано. 

У 1862 р. на місці старої церкви було побудовано новий дерев’яний храм Святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Цей храм був значно більшим від попереднього і його стали відвідувати мешканці сусідніх сіл. 

У роки Великої Вітчизняної війни церква була спалена при відступі німецькими військами. Залишилась тільки церковна територія з похованнями та частки церковного фундаменту. 

У 2003 р. єпископ Білоцерківський і Богуславський Серафим освятив місце під будівництво храму. Був закладений камінь і встановлений хрест. 

На даний час богослужіння проводиться у пристосованому приміщенні сільської ради.

Настоятель - ієрей Роман Заряда.

 Храм святителя Миколая с. Червоні Яри

Відомостей про першу церкву в селі Червоні Яри (раніше Хрещатий Яр) не збереглося. Відомо лише, що збудована вона була близько 1750 року. 

Наступна церква була споруджена в 1804 році. Це був дерев’яний, досить великий за розмірами пятикупольний храм з масивними позолоченими хрестами. Стіни церкви були складені з товстих колод у зруб і обшиті дошками. Біля церкви стояла окремо дзвіниця, побудована в 1861 році. 

Церква була відома чудотворним образом святителя Миколая. Літопис розповідає, що у першій половині ХVІІІ століття в одній бідній хатині сталося дивне оновлення ікони святого Миколая. Трапилося це у день Пасхи, очевидно, поблизу села, у самому Хрещатому Яру. Чудотворна ікона зберігалася як велика святиня в старій церкві. Звістка про неї розлетілася далеко за межі краю. На той час тут панувало уніантство, тож чутки про чудотворний образ долинули аж до Ватикану. За існуючим на той час звичаєм, папа римський Пій VІ видав 13 і 15 травня 1791 року дві індульгенції, згідно яких молільникам, що приходили поклонитися чудотворній іконі святителя, прощалися всі гріхи у як поточному, так і в наступному століттях. Індульгенції були засвідчені підписом митрополита Феодосія Ростоцького і зберігалися у старій, а згодом і в новій церкві, як велика рідкість. Це спричинило потік віруючих, і Хрещатий Яр став на довгі роки своєрідною Меккою для християн. 

У 1863 році пергамент з індульгенціями і чудотворний образ, за свідченням Л. Похилевича, зберігалися в церкві. Це остання документальна згадка про перебування їх у хрещатоярському храмі. 

Згідно рішення Київської обласної Ради народних депутатів від 03.08.81 року за №47, Таращанським райвиконкомом була створена комісія для обстеження технічного стану недіючих культових будівель на території району. Комісія оглянула і будівлю червоноярської церкви і винесла вирок: «Церква знаходиться в аварійному стані, ремонту не належить і підлягає зносу». Це відбулося  17 вересня 1981 року. Дзвіниця була зруйнована в середині 50-х років. Так було перегорнуто останню сторінку в історії церкви над Хрещатим Яром. 

Діяльність церковної громади була відновлена лише в 2005 році. Спочатку богослужіння проводилися на місці зруйнованої церкви під відкритим небом. Згодом була придбана хатина, яку переобладнали під храм. У ній і на даний час проводяться богослужіння.

Настоятель - ієрей Іоанн Амброс.

 Храм св. благ. кн. Олександра Невського с. дубовка

 

 

  Настоятель - протоієрей Петро Орловський.

 

 Храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці с. Косяківка

 

 

  Настоятель - протоієрей Симеон Шевчук.

 

 Храм св. вмч. Пакаскеви с. Круті Горби

 

  Настоятель - ієрей Олександр Логун.

 Храм св. Архістратига Михаїла с. Крива

 

  Настоятель - протоієрей Сергій Білоус.

 Свято-Воскресенський храм м. Тараща

 

Настоятель - протоієрей Феодор Никитюк - благочинний округу.

Свято-Покровський храм с. Мала Березянка

Настоятель - ієрей Сергій Козюк.

Храм св. Архістратига Михаїла с. Велика Березянка

Настоятель - ієрей Роман Заряда.

Храм св. Архістратига Михаїла с. северинівка

Настоятель - ієрей Тарасій  Васильченко.

Баннери

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru


06904


Иоанн. Сайт для ищущих...

Монастыри и храмы УПЦ

Контакти

Єпархіальне управління
м. Біла Церква, вул. Гагаріна,12
тел. (04563) 9-15-49
e-mail: bc.diocese@i.ua

Вхід для користувачів